Новини

За повідомленням BlockBeats, 25 червня стратеги Goldman Sachs вважають, що торгівля штучним інтелектом на Wall Street переходить у більш складний етап: ринок все ще вірить у інвестиційний цикл AI, але більше не розглядає всі AI-компанії в одному й тому ж ціннісному контексті. Протягом минулого року інвестори найохочіше купували прямі вигодонабувачі на ланцюзі AI-інфраструктури. NVIDIA, TSMC, а також деякі постачальники напівпровідникового обладнання та серверів отримали вигоду від постійного збільшення капітальних витрат з боку великих хмарних компаній. Поки Amazon, Alphabet, Meta та Microsoft продовжують закуповувати чипи, сервери та потужності дата-центрів, прогнози доходів для апаратних компаній залишатимуться підкріпленими. Однак самі hyperscaler, які несуть ці витрати, не демонструють такого ж сильного зростання акцій. Ринок винагороджує «тих, хто отримує гроші», але до «тих, хто витрачає», ставиться обережно. Інвесторів все більше хвилює, чи зможуть ці інвестиції в AI на сотні мільярдів доларів зрештою конвертуватися у прибуток, вільний грошовий потік та віддачу для акціонерів. Ось чому, за словами Goldman Sachs, угоди з AI схожі на «розтягнуту гумку». З одного боку — зростаючі замовлення й очікування прибутку виробників апаратного забезпечення; з іншого — усе більший тиск капітальних витрат на великі технологічні платформи. Поки попит на AI зростає, ця структура може зберігатися. Але якщо ринок почне сумніватися у рентабельності інвестицій або хмарні гіганти натякнуть, що темпи витрат на AI досягли максимуму, відповідні акції можуть бути переоцінені. Goldman Sachs не має ведмежого настрою щодо AI, а вважає, що торгівля AI уже перейшла з тематичних інвестицій у фазу перевірки рентабельності. Ринок більше не питає лише «хто бере участь в AI», а починає питати «хто реально може заробити на AI». Для NVIDIA, TSMC та AI-ланцюга постачання обладнання найбільший ризик — не зникнення попиту, а те, що його зростання перестане перевищувати очікування. Для Amazon, Alphabet, Meta та Microsoft короткостроковий тиск походить від надмірних капітальних витрат; але якщо вартість AI знизиться або AI-продукти принесуть чіткий дохід, вони можуть стати наступними вигодонабувачами цього етапу. Ще більшим чинником є крива вартості AI. Якщо Китай, Японія чи інші регіони зможуть розробляти й запускати високопродуктивні моделі за нижчою ціною, поточна дорога капітальних витрат американських технокомпаній може бути поставлена під сумнів. Ринок раніше припускав, що для лідерства у сфері AI необхідно більше чипів і більші дата-центри, але підвищення ефективності моделей і розвиток альтернативних чипів можуть ослабити цю логіку. Отже, основна лінія AI ще не закінчена, але логіка купівлі стає більш витонченою. На наступному етапі головне питання не в тому, чи є попит на AI, а в тому, хто зможе перетворити інвестиції в AI у реальний грошовий потік.

```htmlЗа даними Golden Ten Data від 25 червня, Khoon Goh з дослідницького відділу ANZ вказав у звіті, що базова інфляція у Сінгапурі може й далі прискорюватися та досягнути піку понад 3% на початку 2027 року, після чого сповільниться. Незважаючи на зростання цін на нафту, інфляція залишається помірною. Хоча бензин та інші витрати, пов’язані з енергетикою, зросли, наразі немає ознак перенесення інфляції на інші ціни. Однак, враховуючи відставання впливу зростання цін на нафту, у найближчі місяці інфляція може зрости. ANZ прогнозує, що середній рівень базової інфляції у Сінгапурі у 2026 та 2027 роках становитиме 2.1%.```

Golden Ten Data, 25 червня: Згідно з повідомленнями закордонних ЗМІ, Росія та Індонезія вже підписали контракт на імпорт російської нафти, який був остаточно затверджений індонезійським державним нафтовим та газовим агентством Lemigas і базується на угоді, досягнутій на найвищому рівні між президентом Росії Путіним та президентом Індонезії Субіанто. Ця угода є частиною більш масштабного плану закупівлі, загальна кількість якого становить 150 мільйонів барелів російської нафти, і буде впроваджуватися поетапно до кінця 2026 року. Минулого тижня Міністерство енергетики Індонезії підтвердило, що, незважаючи на певне зменшення напруженості на Близькому Сході та повторне відкриття Ормузської протоки, Індонезія продовжить імпорт російської сирої нафти.